18. 4. 2023:  Менше окресів і країв на Словакії. Русины бы могли стратити окресы

Пропозіція нового дїлїня Словакії уж в тім выборчім періодї якбач до парламенту не піде.

Конець окремого Пряшівского і Тренчаньского краю, майже о половину менше окресів. А выникнутя сполочных сільскых урядів. З тым рахує пропозіція о новім теріторіалнім дїлїню Словакії, ку котрому дістали ся словацькы медії.

Документ выникав на Міністерстві внутрїшнїх дїл Словацькой републікы, но офіціално резортом затля не быв представленый. Міністерство, як пише словацькый денник Postoj, чекало і на резултаты списованя з 2021-го року, котры при творїню новой мапы взяло до увагы.

Лемже якбач не вшыткы резултаты, бо кедь ся смотрило на то, де і як люде ходять за роботов ці до школ, вопросом є, ці резорт смотрив і на народностну мапу.

Країв менше, окресы на половину

Пропозіція нового теріторіалного дїліня не є дефінітівна і од марца того року єй припомінкують орґанізації міст і сел як Здружіня міст і сел Словакії ці Унія міст Словакії, котры видять найвекшы проблемы в припадї фінанцованя і новых компетенцій.

Основу днешнёго реґіоналного роздїлїня Словакії дала іщі влада Владиміра Мечіара у 1996-ім роцї, і докінчів то кабінет Мікулаша Дзурінды в роцї 2001 выникнутём высшых теріторіалных цїлків (країв), котрых є днесь на Словакії вісем.

Покля бы ся прияла реформа в такій подобі, як є в документах Міністерства внутрїшнїх дїл, Словакія бы вже мала лем пять країв. Конкретно звекшеный Братїславскый край, Западословацькый край із центром в Нітрї, Северословацькый з центром в Жілінї, Середнёсловацькый з центром в

Баньскій Быстріцї і Выходословацькый край, котрый бы мав центер у Кошїцях.

Западословацькый быв выникнув злучінём Тырнавского і Нітряньского краю. Сучасный Тренчаньскый бы ся роздїлив меджі Западословацькый і Северословацькый край. Баньскобыстріцькый бы властно лем змінив назву на Середнёсловацькый і здобыв бы о єден окрес веце, тым бы быв Рожнявскый окрес.

Выходословацькый край бы выникнув злучінём Пряшівского і Кошыцького краю. Є інтереснов пропозіція вытворїня Выходословацького краю. По перше, Пряшівскый край уж теперь є найлюднатїшый на Словакії, тото чісло бы по злучіню безконкуренчно наросло в поріваню з остатнїма новыма краями.

По друге, Кошіцї суть другым, Пряшів третїм найвекшым містом на Словакії, і тоты міста „дїлили бы ся“ о єден край. Покля омного меншы міста на Словакії бы были крайскыма, выход Словакії знова дав бы ся до єдного міха.

Нове дїлїня рахує і з тым, же бы было менше окресів, а приближыли бы ся ку своїм історічным подобам. Із 79 днешнїх окресів бы подля пропозіції зістало лем 46. З матеріалів, котры ся дістали до медій, мож наприклад відїти, же покля бы така реформа перешла, окрес Меджілабірцї бы ся злучів з окресом Гуменне, так само окрес Свідник з окресом Стропків. А ту може настати проблема і про Русинів.

Зістануть народностны права?

Є довго діскутованов темов на Словакії, же країв і окресів было зробленых много, а навеце без історічного контексту. О реформі ся бісїдовало нераз, при многых владах. Зато зменшованя кількости окресів ці країв є актуалным вопросом.

Но так само треба думати на народностны языковы права, котры кедь ся не підхоплять в реформі, меншыны о них можуть прийти

На Словакії подля сучасной леґіслатівы мають народностны меншыны, покля досягнуть квоту 15 процент населїня, свої языковы права, значіть можность хосновати свій материньскый язык урядно, нелем в рамках міст і сел, але і на уровни окресів.

Русины мали дотеперь єден такый окрес – Меджілабірцї. Од марца 2023-го року є такым окресом уж і Свідник. Обидва окресы бы ся подля пропонованой реформы мали злучіти. Лемже, покля Меджілабірцї підуть під великый окрес Гуменне, в котрім мають Русины мало сел і слабу позіцію, пак може настати сітуація, же в новім великім окресї не будуть мати потребну квоту.

Тото саме ся може стати з окресом Свідник, кедь під себе возьме окрес Стропків, де так само не є аж тілько приголошеных Русинів, што стягне чісла і великому Свідницькому окресу, а тот так само може скнічіти як словацькый окрес.

Покля ся буде о такій пропозіції вырїшовати в парламентї, пак буде треба звернути увагу, же і по реформі бы мали зістати частям новых окресів права, котры мали перед злучінём

У 2018-ім роцї так Округлый стіл Русинів Словакії звернув увагу на проблему закона о злучованю нефункчных сел, котрый так само не ґарантовав селам, котры суть народностны і злучасть ся з іншым селом, жебы то было зо селом, котре є так само народностне або холем жебы были ґарантованы попереднї права того села.

Кедьже припомінка ОСРС здобыла підпору втогдышнёй владной партії Most-Híd, закон ся управив так, жебы меншыны не пришли о свої права.

Словакія чекать на вольбы

Словакію чекають в септембрі передчасны парламентны вольбы, зато пропозіція нового дїлїня теперь якбач не буде темов, котра бы ся іщі дістала до парламенту.

Дочасно повірена влада Едуарда Геґера уж бы тяжко просадила так фундаменталну реформу, бо не має в парламентї векшыну, а навеце парламент остатнїй раз має засїдати перед вакаціями в юни, і в септембрї уж ся з одкрытём нового засїданя не рахує.

 

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ. фм, языкова і ґрафічна управа: АРК в СР. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

 

Script logo